Огляд книги “Мій дідусь був черешнею”
Сьогодні мі хочемо вам розповісти про чудове видання відавництва “ВСЛ”, книгу, що захоплює з першої миті - “Мій дідусь був черешнею”. В книзі йдеться про маленького хлопчика Тоніно, який проживає в звичайній багатоповерхівці разом зі своїми батьками, а в квартирі по сусідству проживають його дідусь та бабуся разом з пришелепкуватим псом Флоппі. У Тоніно є ще дідусь та бабуся, що живуть у селі, і вони геть відрізняються від тих, що проживають у місті. Тоніно ще надто малий, щоб розуміти складнощі дорослого життя, але в нього є щось набагато цінніше — міцний зв’язок з дідусем Октавіано. Їх стосунки дуже зворушливі і лагідні. Тож, почнемо говорити про цю родинну історію, в якій розповідь йде від імені Тоніно.
Авторкою ціїє книги є італійська письменниця Анжела Нанетті. За освітою вона журналіст-медійник. Але відомою вона стала завдяки таким щирим дитячим розповідям. Ця книга буде зрозуміла тим, хто хоча б одне літо жили в селі. Більшість людей, які мали такий досвід, коли батьки відвозили їх в село на канікули до бабусі, згадують цей час, як один з найкращих періодів у житті.
Тоніно — це вигаданий персонаж, але ж і ми пам’ятаємо той час, коли дні були довжелезні, а ми бігали босоніж по лужах, мали таке безтурботне життя, залазили на дерево та падали з нього, ловили жуків та пасли гусей. В книзі все це так класно описано, що хочеться повернутися в дитинство ще раз. При цьому хлопчик Тоніно вперше переживає трагедію — він зустрічається зі смертю. Він вперше стикається з пізнанням світу, з дорослими формулюваннями та висловлюваннями, з бажаннями. Тобто, його дитяче розуміння світу зустрічається з дорослим розумінням, яке примушує по іншому переживати не тільки радісні події, а й складні моменти його життя.
Чому книга називається “Мій дідусь був черешнею”?
Взагалі історія починаєтья з того, що коли народилася мама, дідусь подарував бабусі золоті сережки і саджанець черешні. Мама і черешня росли разом і це видно з фотографій сімейного альбому. І коли приходить біда, дорослі пояснюють Тоніно, що людина не вмирає, а перероджується в тваринку, в іншу людину, або ж перетворюється на дерево. Взагали, коли дорослі згадують про померлого, вони починають говорити з сумом та виглядають засмучено. Коли дідусь говорив про бабусю, він ніколи не виглядав сумним. Він говорив, що доки тебе хтось любить, померти неможливо.
Читаючи цю книгу, треба прихопити паперові хустинки, бо в ній дуже багато такого, від чого сльози катяться самі собою. Родзинкою історії є гуска, яку можна назвати цілком самостійним персонажем. Чудова книга з фантастичними ілюстраціями розрахована на середній шкільний вік, але й дорослі прочитають цю книгу з чистим задоволенням.
Приємних та корисних вам покупок!
